Провідна цифрова система обробки рентгенівських зображень, яка відтворює якісні діагностичні зображення найвищого дозволу.

Про рентгені в стоматології

Що таке візіограф і чим він відрізняється від рентгена?

Цей один з поширених питань на кшталт того, чим відрізняється автомобіль від світлофора... Начебто і те, і інше поняття мають якийсь зв'язок, але порівнювати їх як-то важко. Так само і тут. Радіовізіограф – це система, що сприймає рентгенівське випромінювання, трансформує його в цифровий вигляд і виводить зображення на екран комп'ютера. Рентген (який Вільгельм Конрад) – це давно померлий німецький фізик, який отримав світову популярність завдяки відкриттю їм променів з малою довжиною хвилі, що володіють величезною проницающей здатністю. Сам фізик назвав ці промені Х-променями (в англійській мові вони сьогодні саме так і називаються — X-ray), але зараз ми часто називаємо їх рентгенівськими променями, а в побуті просто «рентгеном». Також рентгеном і назвали одиницю потужності випромінювання. Тепер зрозуміло, що візіограф і рентген – це зовсім різні речі. Якщо вже з чим порівнювати візіограф, то з рентгенівською плівкою, яку він повсюдно витісняє з усіх галузей медицини.

Правда що візіограф безпечніше, ніж звичайний знімок на плівку?

Коли запитують про такому порівнянні, мають на увазі ту променеве навантаження, яку отримує пацієнт при використанні різних методик. В цьому сенсі, дійсно, візіограф переважніше, оскільки його датчик набагато чутливіші найкращою плівки. Тому для отримання якісного зображення з допомогою визиографа потрібні значно більш короткі витримки. Для отримання знімка на плівці витримка складає 0.5-1,2 сек. Для отримання такого ж знімка за допомогою датчика визиографа – 0.05-0.3 сек. Тобто в 10 разів коротше. В результаті променеве навантаження, отримана пацієнтом при використанні визиографа, знижується до незначного мінімуму.

Скільки знімків можна зробити за один раз? І взагалі, чи не шкідливо при лікуванні великої кількості зубів те, що доводиться робити багато рентгенівських знімків?

Це найбільш животрепетне з поширених про рентген питань. То як відлуння Чорнобиля, то через спливаючі в пам'яті уроках ОБЖ, але в нашому суспільстві дуже сильна фобія до всього, що хоч віддалено пов'язано в наших головах з радіацією. Будь зайвий знімок нерідко викликає питання про променеву хворобу, або «не буду я світитися в темряві?» Тому постараюся тут пояснити докладніше. Спочатку з точки зору голою науки.

Для вимірювання кількості променистої енергії, прикладеної до живої тканини, використовують різні одиниці — джоуль на кілограм, грей, бер, зіверт і т. д. В медицині, при рентгенівських процедурах зазвичай оцінюють дозу, отриману за одну процедуру всім організмом — ефективну еквівалентну дозу, вимірювану в зивертах. ЗгідноСанпін 2.6.1.1192-03 при проведенні профілактичних медичних рентгенологічних процедур і наукових дослідженнях ця доза не повинна перевищувати 1000 мкЗв (мікрозіверт) за рік. Причому тут мова йде саме про профілактичних дослідженнях, а не про лікувальні, де ця планка значно вище. Що таке 1000 мкЗв? Багато це чи мало? Згадуючи відомий мультфільм, відповідь проста – дивлячись у чому міряти. 1000мкЗв – це приблизно:

• 500 прицільних знімків (2-3 мкЗв), отриманих з допомогою радіовізіографа
• 100 таких знімків, але з використанням хорошою рентгенівської плівки (10-15 мкЗв)
• 80 цифрових ортопантомограмм* (13-17 мкЗв)
• 40 плівкових ортопантомограмм (25-30 мкЗв)
• 20 комп'ютерних томограм* (45-60 мкЗв)

  Так що, як видно, навіть якщо кожен день протягом усього року робити по 1 знімка на визиографе, ще додатково за рік пару-трійку 3D комп'ютерних томограм, і ще стільки ж ортопантомограмм, то навіть у цьому випадку ми не вийдемо за межі безпечних дозволених доз. Висновок один – боятися отримати значну дозу при стоматологічних втручаннях не потрібно. При всьому бажанні вийти за межі допустимих значень навряд чи вийде. Щоб було зрозуміло, нижче наведу дози, необхідні для отримання яких-небудь серйозних наслідків для здоров'я:

  • 750 000 мкЗв — короткочасна незначна зміна складу крові
  • 1 000 000 мкЗв — легка ступінь променевої хвороби
  • 4 500 000 мкЗв — важкий ступінь променевої хвороби (гине 50% опромінених)
  • абсолютно смертельною вважається доза близько 7 000 000 мкЗв

    Всі ці цифри непорівнянні за своїм значенням з дозами, отриманими нами в повсякденності. Так що навіть якщо з якоїсь необхідності Вам роблять відразу поспіль кілька знімків, а напередодні Ви вже «опромінювалися», роблячи ортопантомограму, то не потрібно панікувати і бігти в магазин за лічильником Гейгера або вбивати в інтернет-пошуковику «перші симпотомы променевої хвороби». Для самозаспокоєння краще вже тоді «виводити радіацію» келихом червоного вина. Сенсу в цьому не буде ніякого, але настрій відразу покращиться.

    

    Чи можна робити рентген вагітним?

    Я не буду поширюватися на тему того, що до вагітності краще б приготуватися заздалегідь, в тому числі «приготувати» і власні зуби у стоматолога заздалегідь. Та так, щоб не бігти потім з гострим болем і побиватися сумнівами не зашкодить та чи інша маніпуляція розвивається дитинці... Тому залишимо лірику, а подивимося на голі факти і здоровий глузд. Без фобій, упереджень, домислів і міфів. Отже, чи можна робити рентген вагітним? Ось, що нам пишуть з цього приводу в документах (Санпін 2.6.1.1192-03):

    7.16. Призначення вагітних на рентгенологічне дослідження проводиться тільки за клінічними показаннями. Дослідження повинні проводитися в другу половину вагітності, за винятком випадків, коли має вирішуватися питання про переривання вагітності або необхідності надання швидкої або невідкладної допомоги. При підозрі на вагітність питання про допустимість і необхідність рентгенологічного дослідження вирішується, виходячи з припущення, що вагітність є...

    7.18. Рентгенологічні дослідження вагітних проводяться з використанням усіх можливих засобів і способів захисту таким чином, щоб доза, отримана плодом, не перевищила 1 мілізіверт за два місяці невиявленою вагітності. У разі отримання плодом дози, що перевищує 100 мЗв, лікар зобов'язаний попередити пацієнтку про можливі наслідки і рекомендувати перервати вагітність".

    Загалом, висновок з цих двох основних пунктів простий і зрозумілий. У першій половині вагітності знімки робити, однозначно, не варто, а в другій — 1 мЗв для визиографа — це практично без обмежень.

    Ще сюди хотілося б додати, що нерідко доводилося зустрічатися з войовничою впертість такої думки: рентген у стоматолога при вагітності – абсолютне зло. Краще, мовляв, запороти зуб, криво вилікувати канали... зубів – багато, вагітність важливіше. Причому такі проповіді ведуть не тільки слабо розуміють суть речей непрофесіонали-пацієнти, але й найчастіше самі лікарі-стоматологи, які забули шкільний курс фізики. Щоб вирішити це сумнів, треба розуміти, що джерела іонізуючого випромінювання знаходяться не тільки в медичних кабінетах. І не обов'язково жити поряд з Чорнобилем (а тепер ще й Фукусімою), щоб отримувати якісь дози з навколишнього нас кожен день середовища. Адже щомиті на нас впливають і природні джерела (сонце, вода, земля), і техногенні. І дози, одержувані від них, набагато значніше одержуваних від рентгенівського знімка зуба. Для наочності можна навести простий приклад. Як відомо з шкільного курсу фізики, сонце випромінює електромагнітну енергію в великому діапазоні, не тільки в інфрачервоному (тепло), видимому (світло), ультрафіолетовому (засмага), але і в рентгенівському і гамма-випромінюванні. При цьому, чим вище від поверхні землі, тим більш розріджена атмосфера і, отже, слабше захист від досить сильного випромінювання сонця. І адже «борючись» з опроміненням у стоматолога, ті ж люди найчастіше спокійно літають на південь на сонечку погрітися і поїсти свіжих фруктів. При цьому за час 2-3х годинного перельоту «за здоровим» кліматом, людина отримує 20-30 мкЗв, тобто еквівалент приблизно 10-15 знімків на визиографе. Крім того, 1.5-2 години перед електронно-променевим монітором або телевізором дає ту ж саму дозу, що й 1 знімок... Багато вагітні, які сидять вдома, дивляться серіали, зависати в інтернеті, замислюються про те, скільки знімків вони «зробили», поки дивилися чергову програму, а потім обговорювали її з подругами в форумі і соц.мережах? Практично ніхто, бо все це не асоціюється у обивателя з іонізуючим випромінюванням, на відміну від знімка в кабінеті у лікаря.

    І все-таки, дорогі майбутні матусі, готуйтеся до вагітності завчасно. Відвідування стоматолога для багатьох так чи інакше все одно залишається стресом. І не стільки анестезія або рентген можуть бути шкідливими в цей період, скільки важливо ваш спокій і відсутність зайвих переживань (яких у цей період багатьом і так вистачає з надлишком).

    

    Яку краще використовувати захист, якщо треба зробити знімок вагітної? Краще, якщо лікар одягне на мене 2 захисних фартуха?

    Кількість фартухів значення не має! См. вище. При контактної рентгенографії фартух, по суті, не захищає від прямого випромінювання, а від вторинного, тобто відображеного. Для рентгенівського випромінювання людське тіло — це оптичне середовище, все одно, що скляний куб для промінь ліхтарика. Направте промінь кишенькового ліхтарика на одну з граней великого скляного куба, і, незалежно від товщини та напрямку променя, куб освітить весь. Те ж і з людиною — можете сповити його всього в свинець і світити тільки в голову — хоч трохи, але дійде до кожної п'яти. Так що, під двома фартухами з хорошим свинцевим еквівалентом вагітної буде просто важче дихати.

    Чи можна робити рентген годуючим мамам? І якщо можна, то як бути з годуванням дитини після процедури?

    Можно. Рентгеновское излучение — это не то же самое, что радиоактивные отходы. Само по себе оно не накапливается в биологической среде. Если вы дадите буханке хлеба смертельную дозу, она не мутирует, не заболеет лучевой болезнью и не начнет «фонить». От лучей света рентгеновские лучи отличаются только длиной волны и обладают прямым повреждающим действием лишь при определенных условиях. Если посветить фонариком в ведро с водой и выключить фонарик, свет не останется в ведре, не так ли? То же самое и в белково-жировом растворе, которыми являются многие биологические жидкости (в т.ч. и грудное молоко) — излучение пролетает насквозь, ослабляясь в более плотных тканях. Так что, при такой нагрузке, которая необходима для работы с визиографом, самому молоку вряд ли что-то будет. В крайнем случае, для самоуспокоения можно пропустить одно очередное кормление. Другое дело, что сами по себе ткани молочной железы в период лактации, безусловно, в большей степени подвержены вредоносному воздействию излучения. Но, опять же, речь о дозах более мощных, чем это необходимо для цифровой рентгенографии (естественно, при соблюдении всех мер защиты и без «стрельбы» 20 раз куда попало).

    

    P. S. Використані матеріали з статей та книги одного з найбільш авторитетних рентгенологів в російській стоматології Рогацкина Д. В.